Що таке венчур в Україні та світі? Як стати інвестором і куди вкладати кошти? Хто такі бізнес-ангели і як скористатися їхніми послугами? Відповіді на ці та інші питання — в огляді ринку венчурного капіталу.

Венчурний капітал — це фінансовий капітал, що надається компаніям на ранній стадії розвитку. Зазвичай такі компанії є високоризиковими і високотехнологічними. Вони мають значний і довгостроковий потенціал зростання.

Венчурні інвестиції — важливе джерело фінансування для стартапів, які не мають доступу до ринків капіталу. Натомість інвестор отримує частку власності у фірмі. Венчурні інвестори отримують прибуток в результаті виходу компанії на IPO або її продажу стратегічному інвестору за ціною, яка перевищує розмір їх інвестицій.

Знайомство з венчуром

Венчурне інвестування працює за принципом диверсифікації ризиків.

Фонд вкладає невеликі суми, скажімо, у 20 стартапів протягом п'яти-семи років. На десять стартапів зазвичай припадають три-чотири, які прогорають, три-чотири повертають інвестиції або виходять в невеликий плюс, а один-два "вистрілюють" і приносять прибуток, який покриває всі інші збитки і залишає інвесторів у виграші.

Пошук якісних проектів — нелегке завдання. Щоб інвестиції були ефективними, проект повинен мати потенціал отримання доходу, який в десять разів перевищує обсяг вкладень, або стати "єдинорогом" — фірмою вартістю 1 млрд дол і більше.

Для венчурного інвестування потрібна інфраструктура: компанія, юристи, експерти і мільйони доларів, якими можна оперувати. Тому багато потенційних інвесторів не розглядають цей сценарій. Є простіші способи інвестувати в технологічний бізнес.

Венчур в Україні

Більшість фондів в Україні працює із стартапами seed-раунду і раннього series A.

Мета seed-раунду — створення дієвого прототипу і запуск життєздатного продукту — MVP, початкові продажі. Середній розмір раунду — 1-2,5 млн дол, інвестори — ангели, акселератори та венчурні фонди, що інвестують на ранніх стадіях.

Мета series A — досягнення product/market fit, значне зростання продажів. Середній розмір раунду — 13 млн дол, інвестори — супер-ангели і венчурні фонди. Фондів, що підтримують проекти на більш пізніх стадіях, майже нема.

Капіталу на ринку порівняно із Західною Європою і США мало. У кожному наступному раунді інвестування чек збільшується, іноді вдесятеро. При цьому якісних проектів не так багато, щоб існували фонди пізніх стадій, сфокусовані тільки на Україні. Ось чому українські фонди не доходять навіть до series B.

Єдиний спосіб змінити ситуацію — розвивати екосистему венчурного та ангельського інвестування. Необхідно залучати у сферу більше людей, давати їм можливість заробляти і згодом вкладати більше.

Де шукають інвестиції українські стартапи

Інфраструктура українського венчура сконцентрована навколо акселераторів, ангельських інвесторів і фондів ранньої стадії. Щоб отримати більше коштів, фірмі потрібно виходити на прибутковість або шукати капітал на інших ринках.

Це природно: якщо команда має намір розвиватися глобально, залучати інвестиції логічно на тому ринку, на якому компанія планує заробляти.

Багато українських стартапів залучили значну частину коштів за кордоном. Один із прикладів — проект People.ai. Команда вже на етапі seed почала залучати інвестиції в Долині: звернулася до Y Combinator, поспілкувалася з інвесторами.

У 2016 році проект отримав 450 тис дол, через рік — 7 млн дол, потім підняв ще один раунд — сума не розголошується. Схожий шлях пройшли Petcube і SIXA.

Це актуально для всіх ринків, нерозвинених з точки зору венчура. У Чехії та Польщі схожа ситуація. За таким же сценарієм розвивався, наприклад, польський стартап Estimote: команда почала залучати гроші глобально.

Тобто для ефективної роботи фонду потрібно дивитися не тільки на українські стартапи, які шукають гроші "вдома", а й моніторити глобальний ринок.

Венчур у світі

Світовий ринок венчурних інвестицій розвинений набагато краще, ніж український.

У Західній Європі та США коштів так багато, що фонди конкурують за хороші стартапи. Компанії, які роблять якісні продукти і правильно будують фандрейзинг, залучають гроші дуже швидко: від першого контакту з інвестором до отримання інвестиційної пропозиції проходить до трьох тижнів.

Українським інвесторам, особливо початківцям, складно боротися за проекти з інших країн. Наприклад, є перспективна німецька компанія, яка хоче підняти seed-раунд. Їй нема сенсу приходити в український фонд, тому що в Німеччині достатньо фондів, які можуть інвестувати в проект.

Щоб успішно вкладати, будучи в Україні, потрібно або дивитися на українські стартапи, або працювати з фондом, який має великий портфель іноземних фірм. У фахівців такого фонду є достатній досвід, який можна перенести на інші компанії. Тим, хто такого досвіду не має, складно виходити за межі своєї держави.

Як стати інвестором

Є кілька способів стати інвестором.

Перший — шукати проекти у своїй індустрії. Скажімо, власник мережі ресторанів користується програмними продуктами для оптимізації процесу замовлення в залі. Він може знайти компанії, які роблять більш якісні рішення. Мінус в тому, що таких проектів мало і розвивати їх доведеться локально.

Другий — стати активним ангельським інвестором в Україні. Плюс в тому, що як тільки стане відомо про бажання інвестувати, проекти прийдуть самі. Мінус — цих проектів буде дуже багато. Знадобиться час, щоб фільтрувати потік.

Невідомо, чи вийде це зробити ефективно. На формування репутації та отримання доступу до якісних проектів піде надто багато часу. Навіть якщо знайдеться хороший проект, без відповідної інфраструктури інвестувати буде складно.

Третій — інвестувати через глобальні платформи: Founders Club, AngelList. Тут теж є питання: це юридично складно робити з України, за це потрібно платити і там великий пул проектів. Фільтрація є, але доведеться обробити багато інформації. До того ж, найкращі проекти в цей пул зазвичай не потрапляють.

Ще один спосіб — інвестувати разом з фондом, але це дорого: інвестиції у фонд починаються з 1 млн дол. Для диверсифікації ризиків краще вкласти таку ж суму в більш безпечні традиційні інструменти. У підсумку вийде понад 3 млн дол. Навіть якщо такий капітал є, залишається питання, з яким фондом інвестувати.

Інвестиції через клуби

У другій половині 2000-х років з'явився новий спосіб інвестування: через інвестиційні клуби. Такі проекти є у ФРН, Італії, США. Правда, у США вони більш приватні. В Україні є єдиний такий клуб — iClub, заснований фондом TA Ventures.

"Переваги клубів — пул перевірених проектів, невеликі чеки, команда експертів, власна юридична структура. У нас обсяг вкладень починається з 25 тис дол, іноді робимо менші чеки — від 10 тис дол. Порівняно з 3 млн дол це доступний обсяг", — пояснює керівний партнер венчурного фонду TA Ventures Вікторія Тігіпко.

За її словами, інвестори ділять ризики з TA Ventures. "Ми пропонуємо інвестувати тільки в ті проекти, у які вкладаємо самі. Ми пояснюємо, як отримали доступ до проекту, як працює компанія, чому ми особисто в неї вкладаємо", — додає Тігіпко.

Кількість таких клубів буде зростати. По-перше, венчурна індустрія розвивається, збільшується число технологічних компаній, зростають обсяги фінансових ресурсів. По-друге, у світі підвищується інтерес до приватного інвестування.

У що вкладати

Щоб зрозуміти, у які проекти вкладати, потрібно розібратися в логіці розвитку онлайн-рішень. Найскладніші та найбільш конкурентні сфери — ті, які з'явилися давно. Ці продукти вирішують завдання, які часто постають перед користувачами.

"Люди щось шукають — з'явилися розвинені пошукові системи. Люди спілкуються — є чудові месенджери. Люди купують онлайн авіаквитки — є туристичні агрегатори", — каже CEO клубу приватних інвесторів iClub Михайло Котов.

За його словами, далі будуть розвиватися більш складні рішення: продукти для carsharing, сфери autotech і mobility, проекти на базі штучного інтелекту. "З'являється хороше апаратне забезпечення для розширення можливостей AI, і це стає перспективним з точки зору бізнесу", — вважає Котов.

Експерт радить дивитися і на галузь, і на бізнес-модель. Є стартапи, що пропонують подорожі за підпискою. У високотехнологічну індустрію принесли нестандартну бізнес-модель та отримали хороші прогнози.

Можна взяти "древню" модель маркетплейсу, як Amazon чи eBay, і використовувати її у несподіваній галузі. У США є проекти, які на базі цієї моделі створюють рішення для пошуку співробітників ресторанів та готелів.

Назвати найбільш перспективну індустрію, технологію або бізнес-модель неможливо. Хороший фонд відкритий для різних сегментів. Він фокусується на тому, що у нього добре виходить, і шукає найбільш якісні операції.

Коментар фахівця

Богдан Козаченко, Founder and CEO Pufetto

— В Україні відсутній "середній" сегмент інвесторів. Можна легко зібрати 500 тис дол, є опції на чек понад 5 млн дол. Для залучення 1,5-2 млн дол необхідно організовувати пул інвесторів, що потребує багато часу.

Альтернативою може стати залучення коштів на цільових ринках за кордоном. Для нас таким ринком є Німеччина. Для цього, як правило, потрібний якийсь позитивний тренд, домогтися якого без інвестицій дуже складно.

Наш бізнес специфічний. Фондів з такою експертизою мало, тому спочатку в Німеччині ми концентрувалися на залученні коштів від ангелів, які самі будували e-commerce-компанії. Їхній зворотний зв'язок із стратегічних питань дуже цінний. Крім того, вони можуть організовувати багато корисних знайомств.

TA Ventures надали величезну допомогу. Вони співпрацюють з багатьма фондами та підприємцями з Берліна, через них організовувалися перші зустрічі. Також нам допомагали інші наші українські інвестори ранньої стадії.

Ще до старту нам вдалося залучити кошти від двох німецьких ангельських інвесторів і на ці кошти показати робочу модель. В Україні ми працюємо довше, тому більша частина виручки формується тут. Інституційні німецькі інвестори ігнорують її, що призводить до більш низької оцінки компанії.

Через це гроші на розширення бізнесу в Австрії, ФРН та Швейцарії ми вирішили шукати в Україні. Раді, що вдалося залучити кошти від U.Ventures. Наш давній інвестор TA Ventures продовжує нас підтримувати, що не характерно для України.