Українська ІТ-індустрія ще не знаходиться серед глобальних лідерів у вищеозначених основних напрямах, але демонструє суттєве зростання за останнє десятиліття і завдяки своїй науковій базі, гарному широкосмуговому Інтернету, значному людському капіталу, сформованій системі освіти має значний потенціал для збільшення доходів від експорту порівняно з іншими секторами економіки, якщо зможе вирішити завдання, визначені Стратегією.

Першопрохідцями в ІТ-експорті України стали ІТ-аутсорсингові компанії, які поступово перетворювалися на більш зрілих провайдерів ІТ-рішень з високою доданою вартістю. Вони стали головними експортерами ІТ-послуг і здобули міжнародне визнання ще в 2012 році (ринок № 1 аутсорсингових послуг у Центральній та Східній Європі за даними Ukrainian High-Tech Initiative.23) Варто відзначити стрімке зростання кількості ІТ-фахівців з 25 000 (2012)24 до 154 000 (2018).25 Дані іншого звіту, які готували AVentures разом з партнерами, у свою чергу, свідчить, що вже в 2018 році працюють більше 172 000 ІТ-фахівців. Точні дані можуть відрізнятися, але у будь-якому разі видна тенденція до швидкого росту.26 Інші елементи екосистеми ІТ-індустрії також поступово розвиваються, але їх потенціал ще не розкритий повною мірою.

Завдяки ряду конкурентних переваг українські ІТ-компанії, що надають технологічні послуги, розширили свою присутність на світовому ринку. Наразі важко підрахувати загальну кількість компаній в ІТ-секторі, оскільки багато ІТ-компаній, а саме компаній, що надають технологічні послуги, стартапів та продуктових компаній мають свої головні офіси за кордоном. За даними останнього звіту Асоціації ІТ Україна на ринку працює близько 4000 компаній, з них 2300 активні на ринку праці.27 Звіт про розвиток програмного забезпечення, розроблений компанією AVentures у співпраці з іншими партнерами, налічує 245 компаній, що мають 50 і більше працівників, і 750 компаній, що надають послуги ІТ-розробки в цілому.

Присутність на глобальному ринку, що зростає рекордними темпами, додає можливостей органічно збільшити ринкову частку українських ІТ-сервісів та продуктів. Важливо зазначити, що сфера нових технологій показує найбільше зростання, тому не дивує той факт, що всі типи компаній як сервісні, так і продуктові, фокусуються на розкритті потенціалу цих технологій.

Інтернет речей, робототехніка, хмарні обчислення, блокчейн, штучний інтелект, наука про дані, аналітика великих даних, тривимірний друк та багато інших найновіших трендів в тому чи іншому вигляді присутні в країні, отже, мають бути підсилені, а не розпочаті з нуля. IT-сектор в Україні має хорошу основу, оскільки Україна володіла значною частиною наукового потенціалу СРСР у вигляді великої кількості наукових установ, університетів у кожному великому місті та високотехнологічних галузей промисловості на кшталт машинобудування та аерокосмічної галузі, а також досягнень у сфері високих технологій ще на той час.

Країна розвинула цей потенціал далі і зараз показує високі темпи зростання в ІКТ-секторі. Обсяг експорту української ІКТ-індустрії суттєво виріс за останні 10 років, темпи зростання складають у середньому 20,7% на рік (див. рис. 5). Частка ІКТ-індустрії з обсягом 2,04 млрд доларів США у загальному експорті послуг з України у 2018 році склала 17,2% та збільшилась у порівнянні з 2017 роком на 19,8%29. Згідно з даними Національного банку України експорт ІКТ-послуг становив 3,48 млрд дол. СЩА30, що складає частку 22% від експорту послуг згідно даних НБУ. Мета ІТ-індустрії — збільшити об`єм експорту ІТ-сервісів і підтримати зростання частки продуктів.

Мал. 1 Експорт послуг з України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій

Асоціація ІТ Україна дає ще більш оптимістичні цифри щодо розміру експорту ІТ-послуг з України — 4,5 млрд дол. США загального ІТ-експорту у 2018 році, що відповідно до даних Асоціації ІТ Україна показує збільшення у порівнянні з 2017 роком на 25%31.

Однак важливо зазначити, що реальний обсяг доходів українського ІТ-сектора був би значно вищим, якби враховувалися всі прибутки компаній українського походження, зареєстрованих в інших країнах. Основними експортними ринками є ЄС (Велика Британія, Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Ірландія, Швеція), США, РФ, Швейцарія, Норвегія, Ізраїль, Канада, та Південна Корея (див. рис. 7).

Мал. 2 Топ-імпортери послуг з України у сфері інформаційних та комунікаційних технологій

Ландшафт ІТ-індустрії в Україні є різноманітним, тому існуючі компанії пропонують широкий спектр послуг. ІТ-сектор має кілька підсекторів: зокрема, це компанії, що надають технологічні послуги, продуктові компанії, технологічні стартапи, центри розробки та інші, які перебувають на різних рівнях розвитку та потребують різних рішень для подальшого зростання. ІТ-індустрія має величезний потенціал, який наразі перебуває лише на самому початку свого експоненціального зростання. Ефективні ініціативи та подальша підтримка з боку державного та приватного секторів дозволять створити сильну екосистему та укріпити позиції на глобальному ринку.

Якісний широкосмуговий доступ до Інтернету та освічені кадри роблять можливим подальше зростання галузі. Розвиток галузі залежить від численних факторів, але її основою залишаються кадри та добре розвинута інфраструктура. У галузі станом на 2018 рік працюють понад 154 тисячі фахівців, вона також забезпечує роботою у чотири рази більшу кількість фахівців у суміжних галузях. В Україні існує доволі ефективна інфраструктура, а саме — швидкісний Інтернет, який є фундаментом для галузі.

Незважаючи на дуже повільну регламентацію розбудови мережі мобільного Інтернету 3G та 4G (мережу 4G/LTE було розгорнуто лише навесні 2018 року), широкосмуговий доступ до Інтернету є досить швидким та якісним. У 2017 році Україна зайняла 42-ге місце у глобальному рейтингу швидкості Інтернету.32 Такі ринкові умови стимулюють бурхливий розвиток експорту ІТ-сектора

Подальші ініціативи вже впроваждуються для розвитку цифрової економіки всередині країни та для підтримки експорту. Одна з найбільш значних ініціатив — це Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України у 2018—2020 рр.

Місцевий ІТ-ринок залишається досить малим, хоча доступ до Інтернету має більше половини громадян. За даними Державної служби статистики України, понад 57% громадян України мали постійний доступ до Інтернету станом на кінець 2017 року. Цей показник більш ніж подвоївся з 2010 року, і експерти прогнозують його подальше стабільне зростання на двозначний відсоток протягом наступних 5 років. Понад 50% ринку належать телекомунікаційним послугам, що свідчить про нерозвинутість українського ринку ІТ у порівнянні з іншими країнами. Малий обсяг місцевого ІТ-ринку також можна пояснити обмеженими фінансовими ресурсами місцевих компаній для розвитку ІТ-контенту, відсутністю культури придбання цифрових послуг та належного ставлення до інтелектуальної власності, що проявляється у високій частці піратського контенту на ринку. Ще одним негативним фактором є відсутність цифрової та управлінської грамотності, неповне охоплення Інтернетом території країни, а також необізнаність компаній стосовно застосування цифрових технологій та отримання прибутку від інвестицій в такі технології.

Водночас IT відіграє важливу роль в економіці країни, а експорт ІТ-послуг має потенціал до подвоєння свого обсягу протягом двох наступних років. З 2011 до 2015 р. обсяг експорту українського ринку ІТ-послуг виріс у два з половиною рази і може досягти позначки у 5,7 млрд дол. США до 2020 року.33 За оцінками Асоціації ІТ Україна, обсяг ІТ-експорту у 2018 році склав 4,5 млрд дол. США. Він відіграє важливу роль для економіки України, забезпечуючи надходження до державного бюджету, валютні надходження, робочі місця, доходи для ж/банківського сектора тощо. Більшість цих досягнень стали можливими завдяки швидкому розвитку та великим успіхам компаній, що надають технологічні послуги, які першими вийшли на світовий ринок, навчилися на ньому працювати та створили ефективний бізнес, орієнтований на експорт.

Продуктові компанії та стартапи зараз не демонструють значного зростання в експорті країни, але мають великий потенціал росту в найближчому майбутньому за умови створення сприятливих умов для такого зростання.

У 2018 році венчурні інвестиції в українські ІТ-компанії збільшилися в порівнянні з 2017 роком у 1,3 рази і досягли свого піку на загальну суму 336,9 млн дол. США (115 угод). Найбільшу частку венчурних інвестицій у 2018 році за кількістю угод було вкладено у програмне забезпечення та онлайнові послуги, а за розміром угод – програмне забезпечення та апаратні засоби. Також інвестиції надходили у рішення з маркетплейс (посередницька цифрова платформа), мобільний зв'язок, електронної комерції.

Вартість операцій прямого інвестування (Private Equity) в Україні за 2017 рік склала 126,7 млн дол. США (14 угод), що є суттєвим ростом у порівнянні з останніми 3 роками, коли середня кількість угод не перевищувала 3-4 угоди на рік.35

В Україні діє 33 приватні фонди, а саме:

Новою тенденцією у залученні інвестицій для українських стартапів стала первісна пропозиція монет (ICO). У 2017 році 19 українським стартапам вдалося залучити 160 млн дол. США. ICO була найпопулярнішою серед сектору електронної комерції.37 Проте, у зв’язку з нестабільністю інструменту, падінням довіри та необхідністю забезпечення гарантій матеріальними активами, кількість угод у 2018 році впала до 4, а сума інвестицій до 58,3 млн дол. США.

Краудфандингові платформи та грантові програми також вважаються привабливим джерелом фінансування українських стартапів: 322,7 тис. доларів США грантових грошей було отримано від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР) та Open Data Challenge, а 1,4 млн. доларів США залучено 7 компаніями на краудфандингових платформах.

Подальший розвиток української ІТ-екосистеми, законодавства, а також підтримка стартапів державою та інвесторами на всіх етапах розвитку забезпечить сприятливі умови для розвитку українських стартапів та всього ІТ-сектора.

Здатність бізнес-екосистеми швидко адаптуватися до нагальних потреб індустрії є ключовим елементом успішного розвитку ІТ-галузі, яка стикається з різними викликами. Державна політика та регуляторне середовище справляють миттєвий вплив на ІТ-сектор через високу динаміку його розвитку. В України є дуже сильні сторони, до яких належать розвинута індустріальна база та видатна освітня система, сфокусована на точних та інженерних науках, яка була здатна готувати фахівців високого рівня.

Зростаюче залучення України до ринкової економіки та центральне розташування в Євразії також належать до сприятливих факторів. Проте є ризик, що система вищої освіти в Україні втратить свою якість, оскільки талановиті випускники вузів йдуть працювати до приватного сектора, а не в науку, або емігрують до інших країн, де вони можуть заробляти відповідно до свого рівня кваліфікації. Цей ризик також посилюється через несприятливу вікову структуру населення України, значна частка якого — це громадяни віком понад 50 років (ця частка є ще вищою серед викладацького складу навчальних закладів). Здатність України підтримати реалізацію своєї стратегії розвитку ІТ-сектора значною мірою залежатиме від здатності українських вузів систематично адаптовуватися до сучасних трендів та активно впроваджувати нові підходи для залучення талановитих студентів та викладачів.