Незважаючи на спрощення окремих аспектів ведення бізнесу, дотепер в Україні темпи проведення законодавчих та регуляторних реформ залишаються недостатньо послідовними. Таким є основний висновок комплексного дослідження : «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва в Україні», проведеного Українським центром соціальних реформ за підтримки Міжнародної організації праці та Федерації роботодавців України.

«Для нас Україна має особливу вагу, інакше б ми не робили найбільше в Європі і, можливо, у світі опитування про сприятливе середовище для сталих підприємств і для цього звернулися по дорогу до найпотужнішого об'єднання українського бізнесу», - зазначив під час презентації результатів дослідження регіональний директор Міжнародної організації праці в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер. Він також висловив сподівання, що результати дослідження будуть використані, крім бізнес-асоціацій, українським урядом та профспілками. Загалом під час опитування аналізувалося 17 чинників, що сприяють становленню сталого бізнес-середовища в економіці, соціальній сфері та довкіллі.

Наводимо головні результати дослідження, участь в якому взяло 2000 роботодавців - представників великого, середнього та малого бізнесу з усіх регіонів України (за винятком окупованих територій):

1. Тільки 6,5% бізнесу вважають, що на прийняття рішень органами влади можна впливати шляхом звернення до суду.

2. Лише 11% бізнесменів відзначили можливість збільшення інвестиційної активності своїх підприємств у найближчій перспективі.

3. 32% бізнесменів готові вийти на акції і протестні компанії. Для порівняння, у 2015 році ця цифра становила 5%.

4. 63,8% бізнесменів - визнали, що були змушені давати хабарі.

5. Майже 55% респондентів відзначили, що найбільш поширеними серед випадків тиску на підприємства є обтяжливі закони та існування надмірних контролюючих функцій державних структур. Насамперед, це проявляється через утримання високих податків, штрафних санкцій, доволі часті перевірки контролюючих органів, бюрократію, складність процедур для ведення бізнесу.

6. У ході опитування роботодавці відзначили неефективність структури державних витрат та відсутність прозорості при державних закупівлях причинами корупції. Майже 47,6% опитаних керівників підприємств оцінили системи проведення тендерів державних закупівель як нечесні, зазначили можливість непрозорості процедури.

7. Оцінюючи ефективність зусиль влади щодо заохочення та стимулювання підприємництва розширювати свою діяльність, майже 46,7% опитаних роботодавців дали негативну оцінку діям влади (тобто, взагалі не докладає зусиль).

8. Майже 60,8% роботодавців відзначили вплив кредитної відсоткової ставки на конкурентоспроможність підприємства та 81,1% - підтвердили залежність цього показника від курсової політики.

9. 78,4% роботодавців прогнозують на З-річну перспективу збільшення середніх відпускних цін, а 79,5% - середніх витрат на одиницю продукції. Водночас майже 55,6% роботодавців не передбачають ніяких змін у чисельності зайнятих, що практично співставно з часткою респондентів, які не вважають можливими будь-які зміни обсягів виробництва (45,8%), та зміни потреби у продукції (47,4%).

10. Серед найважливіших причин, що перешкоджають розвитку бізнесу, респонденти відзначили високі загальнодержавні податки (47,5% від загальної кількості опитаних), часту зміну правил і законів ведення бізнесу (30,3%), високі процентні ставки за банківськими кредитами (25,1%), корупцію (24,5%), відсутність програм підтримки бізнесу на державному рівні (22,1%).

11. Представники компаній найбільш позитивно оцінили такі зміни законодавства, як зменшення розміру єдиного соціального внеску (55,3%) і запровадження мораторію на перевірки компаній (53,1%). Водночас вплив підвищення розміру мінімальної заробітної плати на розвиток бізнесу позитивно оцінили лише 26,0%, тоді як негативну оцінку дали 40,8% опитаних.

12. Згідно з результатами опитування, основним джерелом загроз правам власності українських підприємців, виступають державні бюрократичні структури, рейдерство, державна корупція та організовані злочинні угруповання. Найвищий рівень загроз, визначений підприємцями, пов'язаний з рейдерством (43,6%) та бюрократією державних інституцій (39,9%). Учасники дослідження, визначаючи найбільш важливі завдання, що постають перед організаціями роботодавців щодо забезпечення стабільної макроекономічної політики, виокремили наступні. Передусім це сприяння в удосконаленні нормативно-правової бази (24,0%), забезпечення діалогу з владою (11,0%), налагодження контактів з інвесторами (10,3%), надання консультаційних послуг (9,4%).