Сергій Наумов, голова правління Піреус Банку, пояснює, чому українські банки змістили акцент своєї діяльності у бік клієнтів малого та середнього бізнесу.

Минулий 2017 рік запам'ятався не лише колосальними збитками і прибутком, але пожвавлення кредитування в національній валюті. Обсяг гривневих кредитів бізнесу в 2017 році виріс на 8,7% через поступове поліпшення платоспроможності позичальників. Крім того, пожвавленню кредитування сприяло певне зниження вартості кредитів. В НБУ додають, що на тлі здешевлення фондування за рік процентні ставки за новими кредитами в гривні для бізнесу знизилися – до 15,8% річних.

Банки зберігають оптимізм щодо зростання кредитування в 2018 році. Так, згідно з опитуванням Нацбанку, більшість опитаних банків очікують подальшого зростання попиту бізнесу на кредити в першому кварталі 2018 року, 33% – на іпотечні кредити, 46% – на споживчі кредити.

НВ Бізнес розпитав у голови Піреус Банку Сергія Наумова про те, чому є таким важливим відновлення кредитування, його умови, і які ризики переслідують банківську систему.

– Наскільки в 2017 році збільшилося кредитування малого й середнього бізнесу?

– Кредитний портфель малого та середнього бізнесу в Піреус Банку за 2 роки збільшився майже в 5 разів. В цілому, говорити про банківський ринок досить складно, адже НБУ лише недавно почав публікувати статистику з окремо виділеним сегментом малого та середнього бізнесу. За моїми суб'єктивними даними, зростання склало не менше 9%. За останні два роки багато банків змістили акцент своєї діяльності в бік клієнтів малого та середнього бізнесу.

– Чому так?

– Одна з найважливіших причин – це закредитованість великого корпоративного бізнесу. Банки розуміють, що концентрація ризику портфеля на великому бізнесі дуже висока – адже, якщо випадає з портфеля в проблемку один з корпоративних клієнтів, то, як правило, це серйозно б'є по резервуванню, збитках і капіталу.

У малому і середньому бізнесі так звані тікети або кредити в одні руки, значно менші. Відповідно, за рахунок цього створюється диверсифікація портфеля.

– Яку зараз частку займає малий і середній бізнес в портфелі Піреус Банку?

– Ця частка близько 30% і в 2019 році ми плануємо її збільшити. Малий і середній бізнес – це не тільки кредитування. Також це поточні рахунки, депозити і частка в комісійному доході. Малий і середній бізнес – це 35% наших зобов'язань, інші 35% – це роздрібний бізнес. Решта – це запозичення, які беремо від материнської компанії, залучаємо від третіх осіб.

Сегмент малого і середнього бізнесу потрібно розвивати – це майбутнє економіки, він відіграє значну роль в успіху економічного розвитку будь-якої країни. У деяких країнах частка малого та середнього бізнесу в ВВП сягає 60-70%. У нас реальна частка становить не більше 20% від ВВП.

– Наскільки малий і середній бізнес надійний позичальник, порівняно з великим бізнесом?

– Судячи з мого досвіду, 60% портфеля проблемної заборгованості в сегменті МСБ повертається банку через реструктуризацію, продаж заставного майна, або через погашення особистих поручительств власників. У корпоративному бізнесі це лише 20%, а іноді і зовсім нічого не повертається.

Але є ще й інша причина. Погані позичальники корпоративного бізнесу часто витрачають гроші на корупцію в судах або на те, щоб, у кінцевому рахунку, не повертати борги банку. Для цього у них достатньо ресурсу. А представник малого або середнього бізнесу при виникненні проблеми воліє домовлятися з банком.

– Що змінилося на банківському ринку за останні два роки? Як він трансформувався?

– Багато українських банків через відсутність ліквідності, капіталу і неможливості виконувати зобов'язання перед вкладниками було ліквідовано або вони самі пішли з ринку. Зараз на ринку 56% – це державні банки, 25% – іноземні, а решта – з українським капіталом. В цілому, ринок став значно чистішим, стабільнішим, прозорішим і ліквіднішим.

У 2017 році отримано позитивний результат по всій банківській системі. Таким чином, в 2018 рік ми увійшли з нормальною банківською системою, яка в змозі кредитувати і кредитує, хоч і в невеликих обсягах.

Порівняно з минулим роком, внесок в економіку був істотно вищим. За оцінками різних міжнародних фондів, кредитний портфель збільшився приблизно на 9%, у гривні на – 23%.

Зазначу, що для масового кредитування, яке необхідно для значного зростання ВВП, потрібно створити інші умови, прийняти відповідні закони, структурно змінити економіку країни на користь експортно-орієнтованих підприємств і виробництв з підвищеною доданою вартістю, спрямованих на імпортозаміщення. У законодавстві вже відбуваються зміни – парламент прийняв закон про кредитний реєстр НБУ. Однак цього недостатньо. Ми чекаємо на прийняття змін до законів сфери захисту прав кредиторів, які вже майже 2 роки перебувають у парламенті без рухів і зміни в закон про банкрутство. Ці закони дуже важливі для відновлення кредитування економіки.

– Як збільшення облікової ставки НБУ вплине на кредитування?

– Раніше облікова ставка НБУ практично ніяк не впливала на процентні ставки по кредитах і депозитах. Зараз існує пряма залежність. Тому підвищення облікової ставки призведе до збільшення вартості кредитних ресурсів і, як наслідок, попит на кредитний ресурс знизиться. Не кожне підприємство може дозволити собі рентабельність, щоб окупити процентну ставку, яка існує на ринку.

З одного боку, підвищення облікової ставки – це захід щодо стримування інфляції, девальвації, що призводить до стабільності для розвитку бізнесу і економіки, але з іншого боку це не дає компаніям залучати фінансування за доступними ставками для розвитку свого бізнесу.

– Який відсоток ви пропонуєте для малого і середнього бізнесу?

– Процентна ставка залежить від фінансового становища компанії і від ризику, який несе кредитна угода. Ставки стартують від 12% у гривні, якщо ми говоримо про партнерські програми в сільському господарстві, а в середньому ми фінансуємо за 17-18%.

– Валютні кредити пропонуєте? Під який відсоток?

– Якщо у компанії достатня валютна виручка, то валютний кредит можна отримати під 6,5-7%, але таких компаній в сегменті МСБ не так багато. Сьогодні через низькі темпи кредитування в валюті, у багатьох банків високий рівень валютної ліквідності, і якщо є відповідні позичальники, залучити валютний кредит можна і за нижчими ставками.

– Піреус Банк працює в Греції. Які ставки за валютними кредитами там?

– В Європі облікова ставка в євро нульова. Думаю, що кредитні ставки становлять близько 1-1,5%.

– Чому в Греції і в європейських країнах набагато дешевше брати кредит, ніж в Україні?

– Економічна ситуація зовсім інша і ризики зовсім інші.

– А що за ризики? Що потрібно зробити для того, щоб кредитування в Україні мало таку саму ставку, як у європейських країнах?

– Українська економіка – це сировинна економіка, яка залежить від світової кон'юнктури на ціни наших основних експортних позицій, в основному металу, сільгосппродукції. І наші кризи трапляються тоді, коли вартість на світових ринках значно падає.

Найголовніші ризики нашої країни – економічний і політичний. Необхідно здійснювати реформи, які дозволять розвивати підприємства з набагато більшою доданою вартістю, а не тільки базувати свою економіку на сировинних продуктах.

Але для того щоб виробляти продукцію, яка зможе конкурувати на європейських ринках або на американському, необхідні відповідні технології. Їх у нас немає. Для цього потрібні інвестиції в країну. Якщо є інвестори – їх потрібно пестити, плекати, оберігати й захищати від корупції в судах, свавілля в правоохоронних і фіскальних органах. У минулих роках у нас практично не було жодних інвестицій, а ті, які заходили в нашу країну – виключно пов'язані з банківським сектором, та й то не для розвитку, а для покриття нестачі в капіталі.

– Які умови кредитування для середнього та малого бізнесу в вашому банку?

– По кредит можна звернутися в будь-яке відділення банку. Перелік документів стандартний і не складний. Зокрема, необхідно надати техніко-економічне обґрунтування, або бізнес-план, фінансову звітність компанії, документи щодо забезпечення. Також документи про бізнес-діяльність компанії і угоду, яку компанія збирається фінансувати.

Для нас важливо, щоб компанія мала майбутнє на ринку і стійку бізнес-модель. За необхідності, фахівці банку виїжджають на саме підприємство. Важливо розуміти, що компанія існує, має виробничі потужності та все необхідне для ведення бізнесу. У потенційного позичальника повинна бути своя ніша на ринку і чіткий план подальшого розвитку. Якщо позичальник відповідає нашим критеріям і є фінансово-стабільною компанією, після аналізу документів ми виставляємо попередню пропозицію з умовами фінансування, т. зв. оффер: сума кредиту, процентна ставка, варіанти забезпечення, умови фінансування (ковенанти). Якщо це все задовольняє клієнта – видаємо кредит.

– За рахунок чого банки зараз взагалі живуть в Україні?

– Основними джерелами доходу банку є процентний і комісійний дохід. Банки мусять кредитувати, на одному комісійному доході складно бути прибутковим банком.

До речі важливо відзначити, що 2017 рік став не тільки успішним з точки зору позитивного результату для банківської системи, а ще й тому, що банки вийшли на звичну їм бізнес-модель, коли прибуток заробляли не за рахунок розформування резервів, а й за рахунок активного кредитування і продажу комісійних банківських продуктів.

– Як клієнтові вибрати надійний банк і не втратити свої гроші?

– Потрібно звертати увагу на власників банків, на їхню репутацію, здатність інвестувати в банк, давати додатковий капітал. Як приклад – жоден іноземний банк в нашій країні не луснув. Так, багато хто пішов з ринку, але жоден з іноземних банків не припинив виконувати зобов'язання перед своїми вкладниками, тому що мав сильних, відповідальних власників в особі міжнародних банківських груп. Це не означає, що довіряти потрібно виключно іноземним банкам, це приклад відповідальності і стабільності власників.

Також потрібно дивитися на процентні ставки. Нагадаю, що процентні ставки перед банкрутством деяких банків сягали 25-28%, що було значно вище за ринкові ставки. Це негативний сигнал, який означає, що банк готовий на все що завгодно, аби лиш залучити відсутню ліквідність з ринку, замість того, щоб власник здійснив додаткові вливання в капітал.

Також потрібно прислухатися до думки незалежних експертів, до рейтингів банківської надійності, вони можуть дати зважену і об'єктивну оцінку. Вони аналізують багато факторів, які прості вкладники зробити не можуть. Додатково варто звертати увагу на бізнес-модель обраного банку – чи дієва вона, чи вкладає він в економіку, чи кредитує, або ж банк займається незрозумілими речами. Варто дивитися на капітал, відповідність нормативам Національного банку – адекватність капіталу у нормального банку повинна бути більше 10%.

– Де знайти якусь інформацію?

– Інформація доступна на сайтах Нацбанку, Комісії з цінних паперів. Можна зайти на сайт банку, що цікавить, і подивитися його фінансову звітність, почитати аудиторський звіт. Проте, завжди потрібно керуватися правилом – не тримати всі яйця в одному кошику. Краще мати депозити в різних банках, в різних сумах, з різною прибутковістю і в різних валютах.