“Darum reiche mir nun, bis oben an von des Rheines

Warmen Bergen mit Wein reiche den Becher gefüllt!

Daß ich den Göttern zuerst und Angedenken der Helden

Trinke, der Schiffer, und dann eures, ihr Trautesten! auch”

“Der Wanderer” Johann Hölderlin

“Отже, дай мені зараз, о Рейне,

З теплих гір твоїх, повний келих вина!

Щоби я за Богів та Героїв випив спочатку,

І потім Кохані, за Вас!”

“Мандрівник” Йоганн Гельдерлін

Фото: “Українська мить”

Ми працюємо заради них
Довідник

Фото: “Pixabay”

Податок на виведений капітал замість податку на прибуток: Естонія, Грузія і …, можливо, Україна

Андрій Бакота Dec. 11, 2017

Парламент Грузії прийняв правки до Податкового кодексу країни, згідно з якими з 1 січня 2017 року запроваджується нова система оподаткування доходів комерційних об'єднань. Система організована за прикладом діючої в Естонії моделі системи оподаткування доходів, за якою податком обкладається тільки розподілений прибуток.

Створена в Естонії унікальна система оподаткування доходу відрізняється тим, що нерозподілений прибуток підприємств звільняється від оподаткування, і податок вводиться тільки на розподілений прибуток. Грузія стала другою після Естонії країною в світі, де використовується подібна модель. До моменту розподілу прибутку податок не застосовується, що дозволяє реінвестувати накопичений прибуток без податкових наслідків.

В свою чергу, на засіданні уряду 4 жовтня 2017, Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про заміну податку на прибуток аналогом податку на виведений капітал. Нагадаємо, в 2016 році Нацрада реформ підтримала введення податку на виведений капітал з 2018 року. Міністр фінансів Олександр Данилюк, зазначив, що Мінфін бачить можливості компенсувати можливі втрати від нововведення за рахунок зниження державних витрат. Кабмін пропонував ввести цю норму вже с 1 січня 2018 року, так як в 2019 році Україна повинна сплатити велику суму за зовнішніми запозиченнями. Проте президент України Петро Порошенко заявив в грудні 2017, що податок на виведений капітал може бути введений в Україні тільки з 1 січня 2019 року.

Деякі експерти вважають, що від нововведення, в першу чергу, виграють великі корпорації, які постійно мають інвестувати у засоби виробництва. Малі ж підприємства, які головним чином працюють у сфері роздрібної торгівлі та сервісу, великого зиску з цього не матимуть. Питання залишається дискусійним.