Існує безліч перешкод, з якими стикаються Малі та Середні Підприємства (МСП) під час їхньої діяльності. Слабка система внутрішнього контролю, погана культура управління, корупція, ризики безпеки, регулювання, відсутність кваліфікованих працівників та відсутність надійної інфраструктури - це лише деякі перешкоди, з якими стикаються МСП.

Базуючись на огляді існуючих досліджень і інтерв'ю з експертами, компанія Shujog вважає, що найважливішими перешкодами, що існують серед усіх сільськогосподарських МСП Азії, є брак доступу до фінансування та ринків. Попит на кредити дрібних фермерів в усьому світі оцінювався у 450 мільярдів доларів США у 2012 році. Сільськогосподарські виробники вимагають капіталу для фінансування сільськогосподарського обладнання, проектів розширення та оборотного капіталу для закупівлі таких ресурсів, як насіння та добрива.

Існує чотири основні фактори, що сприяють усуненню існуючих прогалин у фінансуванні МСП в сільському господарстві:

Доступ до сільської місцевості є дорогим: наявні джерела фінансування включають місцеві та національні банки, установи з мікрокредитування, фінансування ланцюгів вартості та неформальні джерела, такі як кредитування друзів та сім'ї. Проте фінансові установи вважають важким і дорогим доступ у сільську місцевість через відстань від філій фінансових установ до офісів агрокомпаній. Це створює значний розрив між попитом та пропозицією кредитів. Все частіше існує зацікавленість у вивченні мобільних технологій для полегшення кредитування в сільській місцевості, проте в більшості країн ще не існує інфраструктура, для забезпечення швидкого прийняття технологій мобільного банкінгу.

Неможливість оцінити ризик: фінансові установи мають дефіцит пропускної здатності серед своїх кредитних службовців з обмеженим досвідом або знаннями про те, як оцінити ризик, пов'язаний з МСП в сільському господарстві. Існує кілька факторів, які роблять оцінку ризиків більш складними для аграрного сектору: залежність від погоди, географічного контексту, безлічі різновидів сільськогосподарських культур та моделі доходів, нестабільні тенденції ціноутворення, невизначеність щодо власності та прав власності на землю, а також соціально-економічний контекст, в якому працюють МСП.

Неофіційний статус та слабкі корпоративні і управлінські структури: Більшість МСП в аграрному секторі неформальні, що ускладнює для банків збирання інформації для належної оцінки та надання позик цим групам. Неформальні, незареєстровані малі та середні підприємства також можуть бути ризикованими для банків, оскільки їх здатність застосовувати будь-який захист від дефолту є обмеженим. Окрім цього, для тих існуючих формально оформлених МСП можуть бракувати корпоративних або управлінських структур, необхідних для забезпечення фінансовим установам того, що вони є надійними і платоспроможними.

Відсутність ділових або фінансових документів: МСП в аграрному секторі часто не в змозі надати відповідні документи з ведення бізнесу та фінансового менеджменту, щоб показати фінансовим установам, що їхній капітал є безпечним для них. Аналогічним чином, МСП часто не мають прийнятної застави, необхідної кредиторам.

Відсутність доступу до ринків

Хоча фінансування, як правило, є серйозною проблемою для виробників та переробних МСП на початку врожаю та виробничих циклів, поганий доступ до стабільних та високоприбуткових ринків, найбільше впливає на їх здатність підтримувати бізнес та засоби до існування у довгостроковій перспективі.

Фермери часто хочуть і здатні виробляти більше, ніж їхні поточні рівні виробництва, але через брак доступу до ринку та швидкопсувного характеру сільськогосподарського виробництва вони можуть продавати лише обмежену кількість. Посилення цієї проблеми полягає в тому, що фермери часто змушені продавати на піку врожаю, коли ціни є найнижчими через надмірне постачання продуктів врожаю на місцевому ринку у цей час. На додаток до цього, місцеві переробники із МСП мають обмежений доступ до міжнародних ринків через невідповідність стандартів якості, відсутність транспортних систем та непередбачувану транскордонну мобільність. Тому ці МСП, як правило, обробляють обмежену кількість товарів, що нижче їх виробничих потужностей, але знаходяться в межах ринкового попиту на місцевих або внутрішніх ринках.

Для масштабування МСП потребують більшого доступу до ринку, включаючи:

Інфраструктуру: погана фізична інфраструктура є головним стримуючим фактором для малих виробників, які намагаються отримати доступ до ринків з високим рівнем цінності. У більшості країн з економікою, що розвивається, дефіцит критичної сільськогосподарської інфраструктури, таких як добре обладнані складські приміщення, транспортування та зберігання продуктів сільського господарства, обмежує малих виробників на ринку.

Інформацію про ринки: МСП часто не мають доступу до відповідної інформації про попит та ціноутворення на свою продукцію на національному та міжнародному ринках, обмежуючи їх можливості до низької маржі та низького обсягу місцевих та регіональних ринків.

Відповідні стандарти якості: МСП в сільському господарстві часто не мають технологій виробництва, обробки та пакування, які відповідають стандартам міжнародних ринків.

Можливості та навички маркетингу: МСП в сільському господарстві іноді не володіють навичками, мережами або ресурсами, щоб продавати свою продукцію на високоякісних міжнародних ринках.

Потреби МСП у сільському господарстві можуть відрізнятися залежно від функції, яку вони виконують у ланцюгу вартості (value chain) в якому вони працюють. Таблиця 1 підсумовує різні типи МСП у сільському господарстві.

Таблиця 1. Типи МСП в агропромисловості