“Darum reiche mir nun, bis oben an von des Rheines

Warmen Bergen mit Wein reiche den Becher gefüllt!

Daß ich den Göttern zuerst und Angedenken der Helden

Trinke, der Schiffer, und dann eures, ihr Trautesten! auch”

“Der Wanderer” Johann Hölderlin

“Отже, дай мені зараз, о Рейне,

З теплих гір твоїх, повний келих вина!

Щоби я за Богів та Героїв випив спочатку,

І потім Кохані, за Вас!”

“Мандрівник” Йоганн Гельдерлін

Фото: “Українська мить”

Ми працюємо заради них
Довідник

Фото: “24 канал”

Темний бік валютної лібералізації, або чому ФОПи продають 100% валюти замість 50%?

Яніна Ткачук Jan. 18, 2018

В Україні діє обов’язковий продаж валютної виручки. Формально частка валюти, що підлягає обов’язковому продажу, знизилася протягом останніх двох років з 75% до 50%. Однак, для ФОПів, які працюють за зовнішньоекономічними договорами та отримують винагороду за свою роботу у валюті з-за кордону, обов’язковий продаж валютної виручки навпаки зріс до 100% - пише Яніна Ткачук.

Чому? Бо з вересня 2016 року фізична-особа підприємець не може зняти в Україні жодний долар чи євро, який вона заробила в рамках зовнішньоекономічного договору. Перш за все – через відсутність можливості перевести валюту ФОПа, яка не підпадає під обов’язковий продаж, на свою валютну карту фізичної особи, і вже з цього рахунку зняти валюту, наприклад, за кордоном. Це "обмеження" Національний банк України видав у вересні 2016 року у форматі роз’яснення, відповідно до якого з рахунку ФОПа не можна переказати кошти на свій рахунок фізичної особи. Тобто, фактично з вересня 2016 року в Україні діє 100% обов’язок продажу валютної виручки для ФОП. Хоча формально НБУ декларується валютна лібералізація та зниження обов’язкового продажу валютної виручки.

Дороге обмеження

За оцінками експертів сектору "IT та Телеком" Офісу ефективного регулювання (BRDO) в ІТ-галузі це обмеження стосується від 20 до 30 тисяч розробників програмного забезпечення, які є ФОПами і працюють за зовнішньоекономічними договорами.

Оскільки середній місячний дохід ІТ-фахівця становить близько 1800 доларів США, то за оцінкою BRDO, за 10 місяців експорт ІТ-фахівців ФОПів буде коливатися в межах 360-540 млн доларів США. Це цілком збігається з даними НБУ: обсяг експорту комп’ютерних послуг за 10 місяців 2017 року за операціями на суму менше 20 тис. дол. США становив 674,5 млн доларів, а на суму понад 20 тис. дол. США становив 132,7 млн.

Обов’язкова конвертація кожного долара США коштує ФОПам близько 30 копійок (різниця між курсом купівлі і курсом продажу валюти). Отож, зазначене обмеження обходиться середньому ІТ-фахівцю у 3240 грн на рік, а всій галузі – приблизно у 65-97 мільйонів гривень на рік.

Економічна (не)свобода

За словами керівника сектору "ІТ та Телеком" BRDO Олександра Кубракова, зобов'язання експортерів продавати зароблену виручку є обмеженням економічної свободи.

Такої практики немає в жодній з розвинених країн. Від цього вже відмовилися і в низці пострадянських держав. Зокрема, в Узбекистані і Росії. А сусідня Білорусь знизила норму продажу до 10%, – відзначив експерт.

Представник ІТ-індустрії Дмитро Овчаренко, CEO ALCOR, зауважив, що для України дуже важливо знайти нові інноваційні точки, натиснувши на які можна отримати потужний приріст економіки в умовах війни. IT-індустрія сьогодні – це вже понад 3 млрд доларів живої валюти щорічно і 3% ВВП.

Але як утримати талановитих програмістів від переїзду в розвинені країни, а також залучити в Україну з СНД? Білорусь, наприклад, прийняла безпрецедентне законодавство щодо розвитку IT, дозволивши навіть застосування окремих інститутів англійського права! Тому можливість зарахування на свій валютний рахунок чесно заробленої валюти із-за кордону буде відмінною підмогою для айтішників-підприємців в умовах нестабільної гривні і підвищить привабливість України, як IT-майданчика, – наголосив Дмитро Овчаренко.

Керівник прес-служби ПАТ "Кредобанк" Віктор Гальчинський у коментарі сайту "24" зауважив, що обмеження на переказ іноземної валюти з рахунку фізичної особи-підприємця на рахунок для власних потреб, м’яко кажучи, не дуже логічне – адже з отриманого таким чином доходу сплачено податки відповідно до законодавства України та системи оподаткування, на якій працює конкретний підприємець. Окрім того, за цим підходом, аналогічне обмеження мало б діяти для операцій у гривні. Отже, сьогодні підприємець змушений не тільки втрачати на курсі, а й нести додаткові видатки на можливість користування заробленими та вже оподаткованими коштами, уточнив представник банку.

Відповідно, таке обмеження не заохочує підприємців заводити кошти в український банківський сектор та стимулює тримати валютні кошти та проводити розрахунки у закордонних банках завдяки лібералізації ставлення Нацбанку до рахунків за кордоном. На нашу думку, скасування цього обмеження дасть змогу збільшити притік валюти у банківську систему, а частина цієї валюти і так буде витрачена в Україні, – відзначив Гальчинський.

Як вирішити проблему

Олександр Кубраков зазначив, що українські законодавці розуміють недружність такої норми для ринку, згідно з нею таке обмеження може встановлюватись на термін до 6 місяців (ст. 25 Закону про НБУ). "Але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Особливо якщо йдеться про заборони", – зауважив він та додав, що обов'язковий продаж виручки експортерам – це не лише заборона на розпорядження валютою, а й обмеження для розвитку економіки.

BRDO вважає, що дати можливість ФОПам, як і раніше, розпоряджатися своєю непроданою валютою досить просто, для цього НБУ достатньо:

  1. Скасувати свою правку в Інструкції НБУ і дозволити зараховувати на рахунок фізичної особи валюту з рахунку ФОПа;
  2. Опублікувати лист-роз'яснення про можливість переведення валюти з рахунку ФОПа на особистий поточний рахунок.

У BRDO вже підготували для регулятора відповідні пропозиції і сподіваються, що таке рішення буде включене в найближчі плани НБУ та реалізоване за півтора-два місяці.