“Darum reiche mir nun, bis oben an von des Rheines

Warmen Bergen mit Wein reiche den Becher gefüllt!

Daß ich den Göttern zuerst und Angedenken der Helden

Trinke, der Schiffer, und dann eures, ihr Trautesten!”

“Der Wanderer” Johann Hölderlin

“Отже, дай мені зараз, о Рейне,

З теплих гір твоїх, повний келих вина!

Щоби я за Богів та Героїв випив спочатку,

І потім Кохані, за Вас!”

“Мандрівник” Йоганн Гельдерлін

Фото: “Українська мить”

Ми працюємо заради них

Фото: Антон Куба

Як завод "Промприлад" у Франківську перетворюють на інноваційний центр

Софія Дейчаківська April 2, 2018

Ми продовжуємо досліджувати тему ревіталізації індустріальних об’єктів. Цього разу історія про Івано-Франківськ. Там засновники громадського ресторану Urban Space 100 з партнерами планують викупити завод “Промприлад” і перетворити його на інноваційний кластер. У ньому розмістяться проекти і бізнеси, які займаються альтернативною освітою, сучасним мистецтвом, новою економікою та урбаністикою.

Команда ще торік влітку почала влаштовувати на території заводу перші заходи. А у березні цього року завершила ремонт на одному з поверхів, знайшла перших резидентів і відкрила простір.

Про концепцію оновленого "Промприладу", інвестиції і те, як все працюватиме, ми поговорили з Юрієм Филюком, керівником платформи “Тепле Місто”, яка й виступила ініціатором проекту.

Історія

Завод "Промприлад" знаходиться у центрі Івано-Франківська. Понад сто років тому ця територія вважалася приміською зоною. Там розміщувалися промислові цехи, де працювали ковалі та ливарі.

У радянські часи ці цехи об’єднали у приладобудівний завод. Завод виготовляв продукцію і для промисловості, і для населення — парасолі, автомобільні решітки, деталі для легкових автівок. У найуспішніші роки його продукцію експортували у 64 країни.

На початку 90-х завод приватизували, а його територію частинами розпродали. Більшість корпусів самого заводу пустують, а в кількох все ще виробляють механічні газові лічильники. Нині на колишньому "подвір’ї" підприємства є недобудований торговий центр, офіс ІТ-компанії, університет права імені короля Данила Галицького, будується житловий комплекс.

Початок

Про переосмислення промислової зони в центрі міста кілька років тому заговорив архітектор і засновник архітектурної школи CANаctions Віктор Зотов. Тоді його команда розробляла для Франківська урбан-конституцію: досліджувала місто, його публічні простори і потенціал їхнього розвитку, постіндустріальні зони міста та можливості їх використання.

Йшлося і про реновацію “Промприладу”, а це чотири 2-3 поверхові заводські корпуси та подвір’я площею понад 2 га.

Пізніше ідею реновації підхопила громадська організація "Тепле Місто", яка займається, зокрема, урбаністичними та соціальними проектами у Франківську.

"Ми розуміли, що завод працює формально і без модернізації він рано чи пізно зупиниться. Найбільш ймовірний сценарій — ділянку віддадуть під забудову. Тому почали дізнаватися, що роблять у світі з постіндустріальними об’єктами і вивчати потенціал "Промприладу" у цьому напрямку", — розповідає керівник платформи "Тепле Місто" Юрій Филюк.

Для втілення проекту у життя вони знайшли три партнерські організації: українську "Іншу Освіту" та німецькі MitOst та Pact. Вони спільно вибудовують стратегію проекту та шукають інвестиції. При цьому у кожної своя зона відповідальності: “Інша Освіта” орієнтована на розвиток освітнього та мистецького напрямів, за MitOst — урбаністика та міжнародні зв’язки, Pact опікується соціальним підприємництвом та розробкою системи оцінювання соціального впливу, а “Тепле Місто” взяло на себе напрямок нової економіки та частково урбаністики.

Концепція

Команда два роки працювала над концепцією “Промприладу” і баченням ревіталізації заводу. Врешті-решт вирішили створити на його базі інноваційну платформу на перетині чотирьох напрямків: альтернативна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика.

"Це напрямки, які потрібні для переорієнтування міста і регіону з пострадянських контекстів на сучасні, — пояснює Юрій Филюк. — Якість освіти і мистецтва визначають якість мислення та креативності. З доброю освітою і артом тут можуть народжуватися нові цікаві рішення. З іншого боку, цей ефект має підкріплюватися економікою. Без розвитку нової економіки готуватимемо кадри на експорт. Урбаністика — це просторовий розвиток. У самому проекті багато роботи з простором.

"Хочемо закласти нові стандарти якості організації офісних, житлових і публічних просторів".

На території “Промприладу” функціонуватимуть економічні кластери. Проаналізувавши можливості міста і регіону, вирішили зосередитися на сільському господарстві з акцентом на зелене фермерство, їжі та ресторанній справі, ІТ, дизайні, деревообробці, зеленій енергетиці та кіноіндустрії.

На заводі діятимуть IT-академія, дитячий центр, конференц-хол, арт-центр, концертний зал, резиденції, кіноцентр, бізнес-інкубатор, фермерський ринок, майстерні, фудкорт, офіс змін міста, лекційні приміщення, школа промдизайну, а ще броварня і школа пивоваріння, кафе, ресторани, хостел і готель, центр спорту, велохаб і кілька парків. І це не повний список.

Проект реалізують за принципом співтворення — об’єднання багатьох людей, організацій та бізнесів.

"Ми відходимо від пострадянської логіки — є один або кілька інвесторів, які мають комерційні чи власні інтереси. Натомість вибудовуємо процес за логікою "знизу-вверх", яка більше розкриває потенціал суспільства і громади, робить проект більш інклюзивним", — каже Филюк.

Платформа буде відкритою для всіх мешканців міста, а заняття для себе там мають знайти люди незалежно від віку чи сфери зайнятості.

"Ми не створюємо "Хіпстерленд", де працюють айтішники, а місцеві ходять за вікнами і не розуміють, що ж відбувається всередині".

Ще одне завдання проекту — дати можливість молодим людям реалізувати себе в межах міста. "Вже під час навчання у школі молода людина, яка живе в невеликому місті і відчуває в собі сили, починає думати над тим, аби виїхати. Бо у рідному місті немає можливостей для самореалізації. Наше завдання створити ці можливості тут", — каже Юрій Филюк.

Пілотний поверх

У березні цього року команда орендувала один із поверхів заводу площею 1732 кв. м і вже запустила там низку проектів. Приклад цього поверху має показати громадськості та інвесторам, як функціонуватиме увесь проект “Промприлад. Реновація”. Сам поверх пустував роками. Там зробили ремонт і внутрішнє перепланування.

На це, а також на розробку концепції та менеджмент всього проекту пішло вже близько $1,2 млн.

Нині на “Промприладі” розмістилися школа танцю, барбершоп і школа перукарів, дитячий простір "Дрібнота", галерея і творча майстерня, мультимедіалаб — коворкінг для створення мультимедійного контенту, майстерня і шоурум "Шуфля", урбан-лабораторія, офіс ІТ-компанії, офіс компанії “23 ресторани”, кафе, бар, коворкінг, конференц-хол і департамент інвестиційної політики міськвиконкому.

Для резидентів діють дві ставки оренди: комерційна для бізнес-проектів — 127 грн/кв. м та субсидіальна для освітніх і соціальних проектів — 67 грн/кв. м. "У пілоті перетинаються усі напрями, які потрібні нам для побудови екосистеми. Маємо 16 функцій та 14 операторів-гравців. Тут є бізнеси, громадські організації і державний сектор. Тобто є всі представники трикутника "громадськість — бізнес — адміністрація" і чотирьох напрямів, в яких працюватиме проект", — каже Филюк.

Як все працюватиме

"Промприлад. Реновація" функціонуватиме як підприємство нового типу. Воно об’єднає бізнеси, які працюють за комерційними законами, тобто мають витрати і доходи. Але основною метою їхньою існування буде не капіталізація, а створення позитивного соціального ефекту. Власне, за цією схемою у Франківську вже працює громадський ресторан Urban Space 100 — 80% його прибутків йде на проекти розвитку міста.

Ініціатори проекту вже зареєстрували ТОВ "Промприлад. Реновація" і некомерційний фонд "Промприлад", яким керують громадські організації "Тепле Місто", "Інша Освіта", MitOst та Pact.

51% акцій ТОВ належать некомерційному фонду, ще 49% — невдовзі виставлять на продаж. Будь-хто може їх купити і стати співзасновником бізнесу.

ТОВ буде отримувати прибуток, здаючи в оренду приміщення екс-заводу. Орендаторів обиратимуть відповідно концепції проекту.

"Прибутки з оренди розподілятимуться між акціонерами. Частка, яку отримуватиме некомерційний фонд, піде на гранти на ініціативи у сфері освіти, мистецтва, нової економіки і урбаністики. Тобто проект буде сам себе забезпечувати, плюс — генерувати прибуток, який піде на розвиток міста і регіону", — каже Юрій Филюк.

Плани

Наразі команда працює над тим, щоб зібрати кошти та викупити завод. У скільки саме це обійдеться, поки невідомо — тривають перемовини з власниками. Пілотний поверх запустили, взявши приміщення в оренду на 5 років. Все оплатили з грантових коштів та інвестицій приватних осіб. Вже у травні стартує відкрита крауд-інвестиційна кампанія: акції підприємства "Промприлад. Реновація" виставлять на продаж. Наступний етап — збір коштів на реконструкцію приміщень.

Паралельно команда працюватиме над розбудовою кластерів і подальшим наповненням простору локації. Проект планують завершити за 5 років, а його загальний бюджет складає близько 20 млн доларів.


Довідник