“Darum reiche mir nun, bis oben an von des Rheines

Warmen Bergen mit Wein reiche den Becher gefüllt!

Daß ich den Göttern zuerst und Angedenken der Helden

Trinke, der Schiffer, und dann eures, ihr Trautesten! auch”

“Der Wanderer” Johann Hölderlin

“Отже, дай мені зараз, о Рейне,

З теплих гір твоїх, повний келих вина!

Щоби я за Богів та Героїв випив спочатку,

І потім Кохані, за Вас!”

“Мандрівник” Йоганн Гельдерлін

Фото: “Українська мить”

Ми працюємо заради них
Довідник

NYSE

Чому IT-досвід Білорусі важливий для України

Олександр Колтунов April 21, 2018

Нещодавно народний депутат України Сергій Каплін зареєстрував у ВРУ законопроект Про розвиток цифрової економіки, який буква в букву дублює законодавчий акт Республіки Білорусь пише Олександр Колтунов.

За фактом, народний обранець вирішив навіть не міняти назву білоруського декрету № 8, який створює безпрецедентні умови для розвитку IT-галузі і дає серйозні конкурентні переваги країні у створенні цифрової економіки XXI століття. Хотілося б зазначити, що у законодавчого акту Білорусі багато авторів: провідні білоруські ІТ-підприємці, юридична компанія Алейников і партнери, а також західні експерти галузі.

Безумовно, тішить той факт, що українські політики нарешті вирішили звернутися до досвіду Білорусі, який такий цінний для розвитку багатьох галузей України, зокрема і сфери IT. У білорусів за плечима 13-річний досвід співпраці держави з IT-бізнесом. Старт взаємодії поклав Парк високих технологій, який відкрили у 2005 році. Білоруський аналог Кремнієвої долини - особлива економічна зона зі спеціальним податково-правовим режимом.

Білорусь і Естонія по суті стали першими країнами на пострадянському просторі, які зробили такий великий ривок у розвитку інноваційних технологій на рівні держави. Отже, досвід сусідів України дійсно цінний. Це, звісно, не означає, що слід під копірку знімати законодавчі акті, але все-таки прислухатися є до чого.

Тим більше, зараз у Києві проходить виставка Made in Belarus, де представлені білоруські компанії, готові співпрацювати з Україною. До того ж, якщо раніше на думку спадали тільки трактори і картопля, то вже сьогодні обличчям Білорусі стали IT-технології. Все це - результат ефективної політики керівництва країни, спрямованої на розвиток галузі.

За 13 років існування Парку високих технологій білоруські IT-підприємці здобули світове визнання, а також розробили не одне програмне забезпечення, за допомогою якого сьогодні весь світ. Viber, World of tanks, Maps.me, MSQRD, AIMATTER - ці та багато інших продуктів зобов'язані своєю появою саме білорусам.

Крім того, лідер з надання робочих місць програмістам в Україні - компанія EPAM, заснована двома білорусами Аркадієм Добкіним і Леонідом Лознером. Сьогодні у компанії офіси по всьому світу, а річний виторг становить понад $1 млрд. Акції EPAM котируються на фондовій біржі Нью-Йорка, а капіталізація компанії становить приблизно $6 млрд.

Хіба українці не здатні вибудувати таку компанію? Ще б пак. Однак відсутність структурованої державної політики у цьому питанні нещадно стопорить процес.

Сьогодні інноваційні технології розвиваються з шаленою швидкістю, але встигнути за ними можливо. А для держави це просто необхідно, тому що завдяки IT-компаніям у країну можна залучити великі іноземні інвестиції, що безумовно зміцнить національну валюту і забезпечить робочі місця для людей.

Отже, шановні українські політики, може варто відкрито звернутися до білоруських сусідів за консультацією та сприянням щодо питання розвитку цифрової економіки і співпраці держави з IT-сектором. Упевнений, білоруські колеги не відмовлять у допомозі. А копіювання залиште Xerox.